Міра Матриця I і II

«Матриця» і «Матриця II: Перезавантаження» названі фільмами, які піднімають світоглядні питання: про відчуження людей від природного світу у світ машин, про свободу вибору і ціну пізнання, про моральність вибору, про свободу волі. Немає сенсу говорити про те, що відповіді на названий спектр питань представляють собою життєво важливу для всіх інформацію.

Творці фільму змусили глядачів задуматися про сенс життя, неминучість вибору і характер особистих вольових якостей, які обумовлюють прийняття того чи іншого рішення.

Ось що написано в Інтернеті на одному з сайтів у Прес-релізі до фільму «Матриця II: Перезавантаження»:

Ми теж не могли пройти повз цього фільму і пропонуємо свою інтерпретацію не тільки того, що там показано для всіх, але і того, що приховано за його появою, тобто причин його появи і наслідків впливу на численних глядачів.

Упевненість у тому, що треба представити свій погляд на проблему, нам надало те обставина, що кінокритики та інші “аналітики” з різних країн, куди потрапив для кінопрокату фільм «Матриця», зовсім заплуталися після його перегляду. Вони майже в один голос ставлять питання: «А може бути і праві творці фільму, і ми живемо в матриці, а реальність не існує?».

Представники західної цивілізації в цьому питанні виявилися більш правими по відношенню до Сходу: реальність існує.

Але і матриці — теж існують. Не треба впадати в ту чи іншу крайність. Просто реальність і матриці (духовність, образність світу, «ілюзорність світу» по-східному) пов'язані між собою і є Міра цього зв'язку. Однак, така вже культура Сходу, що для неї якщо щось матеріальне, то воно обов'язково нереальне, а реально лише духовне. Але духовне не помацаєш, — звідси і здається ілюзорність всього світу. А якщо світ — ілюзорність, то навіщо ілюзорність покращувати: вона як була, так і буде незмінною, заданою… А покращувати треба лише себе особисто по відношенню до цієї заданості.

На Заході — інша крайність: реальність — це те, що можна помацати. Якщо духовне не мацається, — значить його не існує. І перетворювати реальність на Заході взялися на речовому рівні, забувши про обумовленість матеріального духовним і навпаки. І теж під себе особисто.

У нашій же культурі завжди дотримувалися Міри (вкрай загального і Об'єктивного, а не особистісного погляду на Світобудову), що об'єднувала духовність і матеріальність, не впадаючи ні в одну з цих крайностей. Саме тому об'єднувати матриці з реальністю і розрізняти прояви матричних процесів в реальності ми навчилися першими.

Точна відповідь на питання про співвідношення реальності і матриць існує: і те, і інше має місце і вимагає невідкладного перетворення, що враховує нерозривність і взаємну обумовленість одного іншим.