Нічний дозор

Момент входження світової цивілізації в епоху Водолія ознаменувався екранізацією романів С. Лук'яненка «Нічний Дозор» і «Денний Дозор». Однойменні кінофільми вийшли на російські екрани відповідно в липні 2004 року і в січні 2006 року. Кінопостановки обох «Дозорів» об'єднує те, що їхні сюжети кардинально відрізняються від сюжетів однойменних романів С. Лук'яненка. Причому відрізняються в кращий бік. Іншими словами, якби С. Лук'яненко поставив фільми строго за сюжетом своїх романів, вони навряд чи стали б такими популярними серед молоді. Можна з упевненістю сказати, що в творчому процесі постановки фільмів брала участь певна сила, яка стоїть над творчою бригадою, і тому сюжет їх вийшов зовсім іншим.

Цю силу можна назвати Російським Духом, який самочинно втрутився у творчий процес вже на стадії написання сценарію першого фільму. Втручання цієї непідвладної сценаристам і режисерам сили “сплутало” сценарій таким чином, що головним героєм фільму став хлопчик Єгор (образ молодих поколінь, які входять в активне життя на початку XXI століття), за розташування якого борються Світлі та Темні сили — всупереч сюжету обох однойменних романів.

Біблійний сюжет пророкує Кінець Світу. Російський сюжет показує соціальні механізми, які домінують над людьми сучасної цивілізації і які зобов'язують усіх, хто хоче Жити — замислитися над вадами біблійної культури, до чого людей старших поколінь зобов'язують їхні неслухняні діти. В іншому випадку взаєморозуміння між батьками та дітьми досягти не вдасться.